5 листопада
Класна робота
Тема: Стоїчна українська поезія. Огляд життя і творчості Василя Стуса. Поет як символ незламного духу. Поезія «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…» – зразок «стоїчної» поезії у світовій ліриці.Стан активної позиції ліричного героя в поезії «Господи, гніву пречистого…».. Екзистенційна (буттєва) проблема вибору, віра в себе, надія на здолання всіх перешкод.
Перегляньте відео поезії - https://www.youtube.com/watch?v=_GZKbN0NEgUЗаконспектуйте аналіз:
Автор – Василь Стус
Рік написання – 26 січня 1972
Літературний рід: лірика
Вид лірики: філософська
Жанр: ліричний вірш ( декларація митця)
Тема: показ свідомого вибору ліричним героєм свого життєвого шляху, де панує світло, добро, краса; усвідомлення того, що повести його зможе лише правда!
Ідея: уславлення цілеспрямованості ліричного героя, який у своїх духовно-етичних домаганнях правди зазнає хитання і перешкод , але не зневіряється і вибирає духовну висоту.
Віршовий розмір: ямб
Провідний мотив – незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин.
Образи з поезії “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе”: душа, щастя, біда, шлях.
В. Стус використовує образи-символи: небо як символ духовних устремлінь людини, щовб (вершина гори) символізує височінь духовних прагнень ліричного героя.
“Крізь сотні сумнівів я йду до тебе” художні засоби
Епітети: буремний лет; високий вогонь; людські сліди; смертні хлані;людські дерзання; чорна порожнеча; шлях правдивий;
Метафори: душа запрагла неба; душа держить путь на стовп;
Риторичні звертання: я йду до тебе, добро і правдо віку;
Гіпербола: крізь сотні сумнівів…, через сто зневір;
Перегляньте відео поезії - https://www.youtube.com/watch?v=OcFyFm0BDKM
Законспектуйте аналіз:
Автор – Василь Стус
Рік написання – 23 січня 1972 року.
В основу вірша «Господи, гніву пречистого…» покладено канон, запропонований християнським богословом VIII ст. Іоаном Дамаскіном
Збірка – “Час творчості / Dichtenszeit”
Напрям – екзистенціалізм
Тема: звернення ліричного героя до Всевишнього з проханням не осудити його за глибоку віру і надію, бо утверджує безсмертя людського духу.
Ідея: утвердження сили людського духу, прагнення не загубити у тяжких випробуваннях своєї самототожності, неповторності своєї долі.
Літературний рід: лірика
Вид лірики: філософська
Жанр: медитація (віршова молитва)
Віршовий розмір: дактиль
Римування: перехресне
Образи у вірші: життя, надія, віра, мати.
Символом совісті людської, віри в добро у поезії виступає Бог.
Основне смислове навантаження поезії “Господи, гніву пречистого” – у рядках “Де не стоятиму – вистою”.
Домашнє завдання: повторити пройдений матеріал, підготуватися до контрольної роботи.
Немає коментарів:
Дописати коментар