4 листопада
Класна робота
Тема: Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай». Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання. Митець і суспільство, індивідуальна свобода людини - центральні проблеми роману у віршах Л. Костенко «Маруся Чурай».
Ознайомтесь із текстом роману у віршах "Маруся Чурай", як вам зручно:
Повний текст роману у віршах "Маруся Чурай" - https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1042
Аудіо роману у віршах "Маруся Чурай" - https://www.youtube.com/watch?v=hDYamuUNFKI
Скорочений текст роману у віршах "Маруся Чурай" - https://www.ukrlib.com.ua/styslo/printit.php?tid=3339
Після прочитання твору дайте відповіді на питання (письмово) :
• Доведіть, що «Маруся Чурай» – роман у віршах.
• Якою є композиція твору?
• Назвіть сюжетні лінії «Марусі Чурай»
• Означте коло проблем, порушених уромані.
• Роман розпочинається судом над Марусею. Не беручи до уваги морально-етичний бік проблеми, зосередимо увагу на самому факті існування такого суду. Про що це свідчить?
• Образ Богдана Хмельницького, як відомо, неоднозначно поданий у фольклорних і літературних творах. Як змальовує цю постать Ліна Костенко?
• Кого з героїв роману «Маруся Чурай» можна назвати патріотами України? Що в розумінні Ліни Костенко означає бути патріотом своєї Вітчизни?
• Що спричинило облогу Полтави? Яким чином можна було її уникнути? Як ставиться Ліна Костенко до Мартина Пушкаря та його прибічників?
• Чим завершується роман? Чи є в ньому історична перспектива?
• Хто ж винен, що Україна втратила державність? Ліна Костенко одну з причин убачає в самих українцях. Різні типи і характери українців змальовано на прикладі сімей Чураїв, Бобренків і Вишняків. Яка життєва позиція у чоловіків – представників цих родин? Знайдіть рядки для підтвердження ваших думок.
• Життєва позиція впливає на долю: «І чураївські голови на палях, і вишняківські голови на плечах». Який гіркий висновок напрошується? Проведіть паралелі із сучасністю.
• Хто з персонажів, по-вашому, не вміє кохати, бо просто не здатний на таке високе почуття?
• Які життєві пріоритети в Галі Вишняківни? Чого вона добивається, про що мріє?
Прочитайте:
Роман Ліни Костенко став незабутньою подією в житті української інтелігенції, святом для українського читача. Восьмитисячний наклад розлетівся вмить. Сенсацією стала «Маруся Чурай» і для закордонних українців. Авторка не обмежилася змалюванням лише особистого життя своєї героїні, а успішно «вплела» його в бурхливі соціально-політичні перипетії суспільного поступу України XVII ст., а ще точніше – періоду Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Письменниця подала національну історію крізь призму сприйняття образу головної героїні. Особиста трагедія Марусі Чурай нерозривно пов’язана з національним простором, з її генетичним кодом, зафіксованим у Слові.
Маруся Чурай – напівлегендарна народна поетеса-піснярка. За переказами, народилася близько 1625 р. в Полтаві в родині козака Гордія Чурая. Через вільнолюбну, горду натуру батько мусив тікати на Січ, брав участь у багатьох протипольських повстаннях. Якось у бою потрапив у полон і був страчений. Вважається народним героєм, оспіваний у думі.
Маруся виростала з матір’ю. Їх обох шанували в Полтаві – через славного батька, а також завдяки Марусиному дару складати й співати чудові пісні.Вважають, їй належать такі відомі пісні, як «Засвіт встали козаченьки», «Летить галка через балку», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю…», «Ой Боже ж мій, Боже, милий покидає», «На городі верба рясна», «В кінці греблі шумлять верби» та ін.
Маруся була надзвичайно вродлива – струнка, чорнява, кароока, з розкішною косою. До неї залицялося багато парубків, особливо упадав за нею Іван Іскра (за переказами, син відомого гетьмана Якова Іскри-Остряниці). Та Чураївна любила іншого – Григорія Бобренка... Усі колізії долі дівчини, які доходять до нас крізь товщу часу, докладно змальовано в романі Л. Костенко.
Таємнича постать «дівчини з легенди», трагічна історія її кохання приваблювали багатьох митців: Л. Боровиковського («Чарівниця»), С. Руданського («Розмай»), В. Самійленка («Чура ївна»), М. Старицького («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»), О. Кобилянську («У неділю рано зілля копала»). І все ж найпанорамніше, найбільш історично й психологічно вмотивовано долю Марусі вдалося змалювати саме Л. Костенко.
Записати в зошит. Теорію літератури.
Роман у віршах – великий обсягом віршований твір, у якому епічний спосіб зображення дійсності поєднується з ліризмом. Роман у віршах має багато спільного з поемою, але йому притаманні значно більший обсяг, велика кількість персонажів, щонайменше дві сюжетні лінії, органічна єдність ліричного, епічного й драматичного.
Домашнє завдання: перегляньте відео біографія В.Стуса - https://www.youtube.com/watch?v=_taQNBUwoSo
Законстектуйте в зошити:
6 січня 1938 – народився в селі Рахнівка Гайсинського району в селянській родині.
1944 – пішов до школи.
1959 – закінчив навчання на історико-філологічному факультеті Донецького педагогічного інституту. Було надруковано його перший вірш.
1959-1961-служба в армії, а там, звичайно, вірші не писалися.
1961-1963 – учителює в Горлівці на Донбасі, працює літературним редактором газети «Літературний Донбас».
1961 – вступає до аспірантури Інституту літератури ім.. Т.Г. Шевченка, працює над дисертацією на тему «Джерела емоційності художнього твору».
1965 – Стуса виключають з аспірантури, через протест проти незаконних дій уряду та КДБ, через арешти інтелігенції. Працював кочегаром – звільнили, працював в історичному архіві, в кочегарці.
10 грудня 1965 – одружується з Валентиною Попелюх.
1968 – негативно сприйнята перша збірка поезій «Круговерть». Цього ж року дружина потрапляє до тубдиспансеру. Маленький син, Дмитрик, теж хворіє.
1972 – Стуса позбавлено волі на 5 років із засланням на 3 роки. Покарання Стус відбував у мордовських таборах, заслання – в Магаданській області, де працював на золотодобувному руднику на Колимі, куди його відправили в 1978 році.
1979 – поет повертається в Україну і продовжує творчу діяльність. Виходять збірки «Зимові дерева», «Свіча в свічаді».
1980 – новий арешт і жорстокий вирок: 10 років позбавлення волі у таборах сурового режиму, 5 років – заслання. Усього 23 роки неволі призначено В. Стусу, хоч на захист поета виступила громадськість цілого світу.
4 вересня 1985 – помер у карцері, можливо, від переохолодження. За офіційними даними, причина смерті — зупинка серця.
Немає коментарів:
Дописати коментар