Двадцять шосте квітня
Класна робота
Професія: Кравець; Закрійник Курс: І Група: КРЗ-10
Тема: М. Вороний – ідеолог модернізації української літератури. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму. Єдність краси природи і мистецтва, образотворчі засоби в поезії («Блакитна Панна»)
Історія української літератури поповнюється іменами письменників, творчість яких протягом тривалого часу була недоступною широкому колу читачів.
Більшовицька тоталітарна система перервала життя Миколи Вороного, так само вбили його сина Марка, також поета, намагаючись вбити під корінь український рід, знищити цвіт нації. Вони є жертвами сталінського геноциду, який знищував національно свідому інтелігенцію, аби поставити Україну на коліна. Багато років радянська влада замовчувала або перекручувала правдиві факти про творчість митця. Нам випала чудова нагода ознайомитися з життям і творчістю цього поета. Недарма його називають співцем краси, а її він бачить усюди: у чарах природи, у людях, у словах…
Життя і творчість М. Вороного (занотуйте)
6 грудня 1871 Народився в сім’ї ремісника.
Навчався у Харківському та Ростовському реальних училищах, згодом у гімназії в Ростові-на-Дону. Продовжував навчання у Віденському і Львівському університетах (філософський факультет).
Працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства імені Шевченка, режисером українського театру товариства «Руська бесіда», в редакції журналу «Життє і слово»
З 1897 Актор трупи М. Кропивницького, П. Саксаганського, О. Васильєва та інших.
1901 Залишив сцену і служив в установах Катеринодара, Харкова, Одеси, Чернігова.
1903 Альманах «З-над хмар і долин»
1910 Оселився в Києві, працював у театрі М. Садовського, викладав у театральній школі.
1911 Перша збірка Вороного «Ліричні поезії» вийшла у Києві.
1913 Збірка «В сяйві мрій»
1917 Один із засновників Української Центральної ради. Один із засновників і режисерів Українського національного театру
1920 Емігрував за кордон. Жив у Варшаві, невдовзі переїхав до Львова. Викладав в українській драматичній школі при Музичному інституті імені М. Лисенка, деякий час був директором цієї школи.
1926 Повертається в Україну, веде педагогічну і театрознавчу діяльність. Викладав у Харківському музично-драматичному інституті, згодом працював у Києві у Всеукраїнському фотокіноуправлінні тощо.
1934 М. Вороного було заарештовано як польського шпигуна.
7 червня 1938 Розстріляний за вироком особливої трійки УНКВС Одеської області з групою селян
10 листопада 1957 Рішенням президії Кіровоградського обласного суду Миколу Вороного було реабілітовано.
Блакитна Панна - єдність краси природи і мистецтва - МИКОЛА ВОРОНИЙ - ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ
Вірш «Блакитна Панна» (1912) відкриває поетичний цикл М. Вороного «Гротески».
Поезія «Блакитна Панна» створена в традиціях європейського символізму. Провідний мотив твору — обоготворення ідеального жіночого образу, возвеличення краси весняної природи та утвердження її єдності з мистецтвом.
Блакитна панна — це втілення Весни «у серпанках і блаватах». Поет надає цьому образу широкого символічного змісту — пробудження, молодість, кохання.
У легкій, витонченій формі автор складає гімн природі, молодості, натхненню. Уся земля возвеличує весну, виспівуючи їй: «Осанна!» — і тривожить душу ліричного героя.
Поряд із традиційними у фольклорі та в літературі сталими епітетами — весна «запашна», «чарівна», «у прозорих шатах», «у серпанках» поет створює авторські порівняння — «а вона, як мрія сна чарівна»; гіперболи — «сміючись на пелюстках, на квітках»; метафори — «в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»; використовує мистецькі терміни — «арабески», «фрески», «гротески» та урочисту біблійну лексику — «Осанна!» Вдало вжито синтаксичні художні засоби: інверсія — «лине вся», «крізь блакить майорить», «сяє вродою святою»; окличні речення — «ось вона — Блакитна Панна! Її виспівує: «Осанна!». Такі художні засоби надають поезії «Блакитна Панна» неповторного інтелектуально-мистецького забарвлення. Окремі образи твору не зовсім зрозумілі, викликають туманні асоціації, що свідчить про модерністське бачення світу М. Вороним.
Миколоюс Чюрльоніс. «Соната весни» (1907)
Новаторство М. Вороного як поета-символіста виявляється у широкому використанні звукових образів поезії, музичності віршованих рядків. Із цього приводу поет зазначав: «Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більше ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша».
Для символістів, як і для представників інших модерністських стилів, форма вірша, художні засоби набували дуже великого значення. Розміщення різностопних рядків у строфах «Блакитної Панни» передає особливий темпоритм, створює візуальний ефект сходинок, по яких скрапує сніг, танучи під сонячним промінням.
Окрім ознак символізму у вірші чітко прослідковуються неоромантичні прийоми зображення, зокрема емблематичність (весна — панна (дівчина красна)), зв’язок із фольклором (постійні епітети, поетичний паралелізм).
Отже, хвала Блакитній Панні як символу краси навколишнього світу створює світоглядно-естетичну єдність з мотивом творчого натхнення, образом світу мистецтва.
Запитання і завдання
1. Який настрій прагне передати М. Вороний віршем «Блакитна Панна»? Які поетичні засоби та прийоми для цього використано?
2. Які засоби символістського та неоромантичного зображення характерні для поезії «Блакитна Панна»? Назвіть їх та охарактеризуйте.
3. Пригадайте вірш Лесі Українки «Стояла я і слухала весну...» Порівняйте зображення весни різними поетами.
4. Як тема, система образів, віршований розмір, структура поетичного твору зумовлюють інтонацію, з якою потрібно читати поезію «Блакитна Панна»? Вивчіть напам’ять вірш та підготуйтеся до його виразного читання в класі.
5. Опрацюйте матеріали наступної рубрики. Розгляньте репродукцію картини литовського художника М. Чюрльоніса «Соната весни». Порівняйте бачення весни митцями-символістами у різних видах мистецтва.
Культурно-мистецький контекст
Ознаки символізму виявляються у творчості художників різних країн. Микалоюс Константінас Чюрльоніс (1875—1911) — всесвітньовідомий литовський художник, композитор, поет, філософ, мистецтвознавець, діяч культури, якому вдалося у своїй творчості передати новий погляд на художній всесвіт, втілити ідею синтезу мистецтв.
У його творчій спадщині налічується близько 250 музичних творів, більше 300 картин, створених під егідою «нової мови мистецтва». У назвах картин М. Чюрльоніс використовував назви жанрів музики: симфонія, соната, фуга тощо. Його прагнення до синтезу мистецтв і пошуків аналогій музики і образотворчого мистецтва особливо виразно прослідковується у таких творах, як «Соната сонця», «Соната весни» (1907), «Соната моря», «Соната зірок» (1908). Соната була улюбленим жанром М. Чюрльоніса. Філософський зміст сонатної форми виявляється у зіставленні контрастних понять, що символізують боротьбу добра і зла. Перші спроби митця символізувати сонатну форму виникли на тлі його композиторської практики, а саме в «Сонаті для фортепіано фа мажор»
(1898).
Миколоюс Чюрльоніс. «Фінал (Соната моря)» (1908)
М. Чюрльоніс надавав великого значення зображенню водної стихії. Наприклад, картини «Рай», «Човен», «Соната моря», цикл «Знаки зодіаку» відтворюють море як першооснову Всесвіту. Для нього ця стихія символізує безкінечність часу, вічність праматери, могутню силу, створення світу, глибину і, водночас, безодню, байдужість, знищення, вічну мінливість і таємничість. Захоплення митця морем виявлялося не тільки в картинах, а й у музиці. У 1907 р. М. Чюрльоніс створив геніальну симфонічну поему «Море». Спільна ідея відображена в живописі та в музиці різними художніми засобами.
Запитання і завдання
1. Підготуйте віртуальну екскурсію до картинної галереї М. Чюрльоніса у м. Каунас. Розкажіть про мистецький твір художника, який найбільше вразив.
2. Поясніть, чому митець використовує музичні терміни у назвах своїх картин. Чому цей прийом є виправданим для його творів?
3. Порівняйте прийоми створення символістського твору мистецтва в поезії М. Вороного та в живописі М. Чюрльоніса. Доберіть рядки з віршів українського поета, які співзвучні мотивам картин литовського художника.
Немає коментарів:
Дописати коментар