


Двадцять сьоме травня
Класна робота
Професія: Кравець; Закрійник Курс: ІІ Група: КРЗ:10
Тема: Суперечка як вид комунікації. Різновиди суперечки.
Двадцять сьоме травня
Класна робота
Професія: Кравець; Закрійник Курс: ІІ Група: КРЗ:10
Тема: Правила ведення суперечки.
Двадцять сьоме квітня
Класна робота
Професія: Кравець; Закрійник. Курс: І Група: КРЗ-10
Тема: Розвиток мовлення: Урок-дискусія: «Що ж таке «Власна Доля»? За творчістю Пауло Коельйо «Алхімік»»
Теорія літератури
Диску́сія — це форма колективного обговорення, мета якого — виявити істину або знайти правильний розв'язок порушеного питання через висловлення власних міркувань та зіставлення поглядів опонентів на проблему. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, озвучуються протилежні думки, а емоційно-інтелектуальний стимул підштовхує до активного мислення.
Проблемне
питання:
«Чи
може людина сама обирати собі долю…?»
Вислови
Пауло Коельо:
ü Коли ми намагаємося стати кращими, все навколо нас також
кращає.
ü Ми звикли помічати ближнє, але не істинне.
ü Лише одна річ заважає здійсненню мрії — страх перед
поразкою.
ü Не треба боятися невідомого, бо ми можемо здобути все, що
захочемо.
ü Якщо ти чогось хочеш, весь Всесвіт сприятиме тому, щоб
бажання твоє збулося.
ü Там, де нас чекають, ми завжди опиняємося вчасно.
ü Секрет життя в тім, щоб сім разів упасти. Але вісім разів
піднятися.
Завдання
для груп
Білийкапелюх (інформація, факти,
цифри).
1)
Визначити
жанр твору.
2)
Вказати час написання роману.
3)
Назвати риси постмодернізму у творі.
4)
Згадати визначення
слова «притча».
5)
Пояснити
суть слова «алхімія».
6)
Пояснити
термін «істина».
Чорний
капелюх (негатив)
1)
Яку
плату називають циганка і Мелхіседек? Що вона означає?
2)
Чи
варто обіцяти те, чим ще не володієш? Чи не ризикуєш ти у такому випадку самим
правом на володіння?
3)
Чи
варто було Сантьяго вирушати у небезпечну подорож, щоб кінець кінцем
повернутися на попереднє місце?
4)
«Усе
у світі має свою ціну» - так стверджує
герой твору. Висловіть власну думку стосовно такого твердження.
5)
Знайдіть
слова, які найбільш яскраво характеризують погляди на життя головного героя.
Про що він думає весь час ? Підтвердіть текстом.
6)
Пункт
відправлення Сантьяго в мандрівку — зруйнована церква. Що вона символізує?
Червоний капелюх (почуття, емоції)
1)
Що
у творі символізує чорний кришталь?
2)
Що
зрозумів юнак при зустрічі з Фатьмою?
3)
Що
таке любов за розумінням Сантьяго?
4)
Чи
може людина бути щасливою без почуття любові?
5)
Один
із афоризмів твору - «Ніколи не відмовляйся від своєї мрії». Як би ви доповнили
його.
6)
Складіть
діаманту (або сенкан) «Алхімік» – «істина життя» за схемою:
1)
«Алхімік»;
2)
означення (два прикметники);
3)
дія (три дієслова або дієприкметники);
4)
асоціації (чотири іменники асоціативного
ряду);
5)
дія (три дієслова або дієприкметники);
6)
означення (два прикметники);
7)
істина життя.
Зелений капелюх (креатив)
1)
Прокоментуйте
висловлювання «У кожного своє Особисте
призначення в житті, і через це людина живе у світі...»
2)
Що
символізують Провідник каравану та Пустеля?
3)
Сформулюйте
життєве кредо людини.
Жовтий капелюх (позитив)
1) Складіть
асоціативне гроно до слова «людина».
2) Яку роль у
творі відіграє Алхімік?
3) Де Алхімік
порадив Сантьяго шукати скарби?
4) Де, на вашу
думку, може заплакати серце людини?
5) Якими
епізодами твору підтверджується факт, що герой прагне вибороти свою долю
наперекір волі вищих сил ?
6) Чому саме з ризниці виросло дерево, під яким знайшов скарби Сантьяго?
Синій капелюх (висновки)
1)
Висловіть
власну думку стосовно проблемного питання «Чи може людина сама обирати собі
долю…»
2)
Підведемо
підсумки.
Написати дискусію за темою.
Відповіді залишайте в коментарях.
Двадцять шосте квітня
Класна робота
Професія: Кравець; Закрійник Курс: І Група: КРЗ-10
Тема: М. Вороний – ідеолог модернізації української літератури. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму. Єдність краси природи і мистецтва, образотворчі засоби в поезії («Блакитна Панна»)
Історія української літератури поповнюється іменами письменників, творчість яких протягом тривалого часу була недоступною широкому колу читачів.
Більшовицька тоталітарна система перервала життя Миколи Вороного, так само вбили його сина Марка, також поета, намагаючись вбити під корінь український рід, знищити цвіт нації. Вони є жертвами сталінського геноциду, який знищував національно свідому інтелігенцію, аби поставити Україну на коліна. Багато років радянська влада замовчувала або перекручувала правдиві факти про творчість митця. Нам випала чудова нагода ознайомитися з життям і творчістю цього поета. Недарма його називають співцем краси, а її він бачить усюди: у чарах природи, у людях, у словах…
Життя і творчість М. Вороного (занотуйте)
6 грудня 1871 Народився в сім’ї ремісника.
Навчався у Харківському та Ростовському реальних училищах, згодом у гімназії в Ростові-на-Дону. Продовжував навчання у Віденському і Львівському університетах (філософський факультет).
Працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства імені Шевченка, режисером українського театру товариства «Руська бесіда», в редакції журналу «Життє і слово»
З 1897 Актор трупи М. Кропивницького, П. Саксаганського, О. Васильєва та інших.
1901 Залишив сцену і служив в установах Катеринодара, Харкова, Одеси, Чернігова.
1903 Альманах «З-над хмар і долин»
1910 Оселився в Києві, працював у театрі М. Садовського, викладав у театральній школі.
1911 Перша збірка Вороного «Ліричні поезії» вийшла у Києві.
1913 Збірка «В сяйві мрій»
1917 Один із засновників Української Центральної ради. Один із засновників і режисерів Українського національного театру
1920 Емігрував за кордон. Жив у Варшаві, невдовзі переїхав до Львова. Викладав в українській драматичній школі при Музичному інституті імені М. Лисенка, деякий час був директором цієї школи.
1926 Повертається в Україну, веде педагогічну і театрознавчу діяльність. Викладав у Харківському музично-драматичному інституті, згодом працював у Києві у Всеукраїнському фотокіноуправлінні тощо.
1934 М. Вороного було заарештовано як польського шпигуна.
7 червня 1938 Розстріляний за вироком особливої трійки УНКВС Одеської області з групою селян
10 листопада 1957 Рішенням президії Кіровоградського обласного суду Миколу Вороного було реабілітовано.
Вірш «Блакитна Панна» (1912) відкриває поетичний цикл М. Вороного «Гротески».
Поезія «Блакитна Панна» створена в традиціях європейського символізму. Провідний мотив твору — обоготворення ідеального жіночого образу, возвеличення краси весняної природи та утвердження її єдності з мистецтвом.
Блакитна панна — це втілення Весни «у серпанках і блаватах». Поет надає цьому образу широкого символічного змісту — пробудження, молодість, кохання.
У легкій, витонченій формі автор складає гімн природі, молодості, натхненню. Уся земля возвеличує весну, виспівуючи їй: «Осанна!» — і тривожить душу ліричного героя.
Поряд із традиційними у фольклорі та в літературі сталими епітетами — весна «запашна», «чарівна», «у прозорих шатах», «у серпанках» поет створює авторські порівняння — «а вона, як мрія сна чарівна»; гіперболи — «сміючись на пелюстках, на квітках»; метафори — «в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»; використовує мистецькі терміни — «арабески», «фрески», «гротески» та урочисту біблійну лексику — «Осанна!» Вдало вжито синтаксичні художні засоби: інверсія — «лине вся», «крізь блакить майорить», «сяє вродою святою»; окличні речення — «ось вона — Блакитна Панна! Її виспівує: «Осанна!». Такі художні засоби надають поезії «Блакитна Панна» неповторного інтелектуально-мистецького забарвлення. Окремі образи твору не зовсім зрозумілі, викликають туманні асоціації, що свідчить про модерністське бачення світу М. Вороним.
Миколоюс Чюрльоніс. «Соната весни» (1907)
Новаторство М. Вороного як поета-символіста виявляється у широкому використанні звукових образів поезії, музичності віршованих рядків. Із цього приводу поет зазначав: «Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більше ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша».
Для символістів, як і для представників інших модерністських стилів, форма вірша, художні засоби набували дуже великого значення. Розміщення різностопних рядків у строфах «Блакитної Панни» передає особливий темпоритм, створює візуальний ефект сходинок, по яких скрапує сніг, танучи під сонячним промінням.
Окрім ознак символізму у вірші чітко прослідковуються неоромантичні прийоми зображення, зокрема емблематичність (весна — панна (дівчина красна)), зв’язок із фольклором (постійні епітети, поетичний паралелізм).
Отже, хвала Блакитній Панні як символу краси навколишнього світу створює світоглядно-естетичну єдність з мотивом творчого натхнення, образом світу мистецтва.
Запитання і завдання
1. Який настрій прагне передати М. Вороний віршем «Блакитна Панна»? Які поетичні засоби та прийоми для цього використано?
2. Які засоби символістського та неоромантичного зображення характерні для поезії «Блакитна Панна»? Назвіть їх та охарактеризуйте.
3. Пригадайте вірш Лесі Українки «Стояла я і слухала весну...» Порівняйте зображення весни різними поетами.
4. Як тема, система образів, віршований розмір, структура поетичного твору зумовлюють інтонацію, з якою потрібно читати поезію «Блакитна Панна»? Вивчіть напам’ять вірш та підготуйтеся до його виразного читання в класі.
5. Опрацюйте матеріали наступної рубрики. Розгляньте репродукцію картини литовського художника М. Чюрльоніса «Соната весни». Порівняйте бачення весни митцями-символістами у різних видах мистецтва.
Культурно-мистецький контекст
Ознаки символізму виявляються у творчості художників різних країн. Микалоюс Константінас Чюрльоніс (1875—1911) — всесвітньовідомий литовський художник, композитор, поет, філософ, мистецтвознавець, діяч культури, якому вдалося у своїй творчості передати новий погляд на художній всесвіт, втілити ідею синтезу мистецтв.
У його творчій спадщині налічується близько 250 музичних творів, більше 300 картин, створених під егідою «нової мови мистецтва». У назвах картин М. Чюрльоніс використовував назви жанрів музики: симфонія, соната, фуга тощо. Його прагнення до синтезу мистецтв і пошуків аналогій музики і образотворчого мистецтва особливо виразно прослідковується у таких творах, як «Соната сонця», «Соната весни» (1907), «Соната моря», «Соната зірок» (1908). Соната була улюбленим жанром М. Чюрльоніса. Філософський зміст сонатної форми виявляється у зіставленні контрастних понять, що символізують боротьбу добра і зла. Перші спроби митця символізувати сонатну форму виникли на тлі його композиторської практики, а саме в «Сонаті для фортепіано фа мажор»
(1898).

Миколоюс Чюрльоніс. «Фінал (Соната моря)» (1908)
М. Чюрльоніс надавав великого значення зображенню водної стихії. Наприклад, картини «Рай», «Човен», «Соната моря», цикл «Знаки зодіаку» відтворюють море як першооснову Всесвіту. Для нього ця стихія символізує безкінечність часу, вічність праматери, могутню силу, створення світу, глибину і, водночас, безодню, байдужість, знищення, вічну мінливість і таємничість. Захоплення митця морем виявлялося не тільки в картинах, а й у музиці. У 1907 р. М. Чюрльоніс створив геніальну симфонічну поему «Море». Спільна ідея відображена в живописі та в музиці різними художніми засобами.
Запитання і завдання
1. Підготуйте віртуальну екскурсію до картинної галереї М. Чюрльоніса у м. Каунас. Розкажіть про мистецький твір художника, який найбільше вразив.
2. Поясніть, чому митець використовує музичні терміни у назвах своїх картин. Чому цей прийом є виправданим для його творів?
3. Порівняйте прийоми створення символістського твору мистецтва в поезії М. Вороного та в живописі М. Чюрльоніса. Доберіть рядки з віршів українського поета, які співзвучні мотивам картин литовського художника.


26 квітня 2021 року виповнюється 35 років з того дня, коли ядерна катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції розділила наше життя на "до" і "після", а назва мало кому відомого до тієї пори українського містечка перетворилася на синонім трагедії всесвітнього масштабу. Трагедії, наслідки якої остаточно не подолані й до сьогодні. Вона назавжди змінила життя сотень тисяч людей і на сотні років зробила непридатними для постійного проживання людини понад 2,5 тисячі квадратних кілометрів території нашої держави. Ця катастрофа стала найбільшою за всю історію ядерної енергетики за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей та за економічними збитками.
Квітень 1970 року. Початок будівництва Чорнобильської АЕС.
Грудень 1977 року. Запущено в експлуатацію перший блок Чорнобильської АЕС.
28 березня 1984 року. Виведено на повну потужність четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС. Він вважався найсучаснішим, але до катастрофи пропрацював лише два роки.
26 квітня 1986 року приблизно о 01:23 на четвертому енергоблоці стався вибух. На цей момент у реакторі було близько 200 т урану. Внаслідок аварії було зруйновано обшивку, через відсутність захисної оболонки у повітря здійнялися 60 т радіоактивних речовин. Відразу після вибуху реактора радіонукліди були викинуті на максимальну висоту – до 10 км.
Ще 2 дні керівництво колишнього СРСР інформацію про цей вибух від світу приховувало.
Радіоактивна хмара, що утворилася після вибуху, накрила не лише Україну, Білорусь та Росію, які розташовані поблизу ЧАЕС, але й частину Югославії, Болгарії, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Нідерланди, Бельгію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою), Британію та острів Мен...
Пожежа на енергоблоці тривала 10 днів. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня.
30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.
8,5 мільйона жителів України, Білорусі, Росії отримали в найближчі після аварії дні значні дози опромінення.
З травня по грудень 1986 року над четвертим енергоблоком було зведено бетонний саркофаг – об'єкт "Укриття".
До кінця літа 1986 року з 81 населеного пункту України було евакуйовано 90 784 особи. У 1986-1987 рр. для переселенців побудовано 23000 будинків, 15000 квартир, гуртожитків, 800 закладів соціальної та культурної сфери.
2293 українських міст, селищ і сіл, населення яких складало понад 2,6 мільйона людей, виявилися забрудненими радіоактивними нуклідами.
Ліквідаторами аварії, які боролися з вогнем і розчищали завали, стали понад 600 тисяч осіб.
З 26 квітня по жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок, звісно, не запускали.
1991 рік. На другому енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої було заблоковано роботу цього реактора.
Грудень 1995 року. Україна, країни "Великої сімки" та Комісія Європейського Союзу підписали меморандум, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.
15 грудня 2000 року. Чорнобильську атомну електростанцію повністю зупинено.
Березень 2004 року. Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив тендер на проєктування, будівництво і введення в експлуатацію нового саркофага зруйнованого 4-го енергоблоку ЧАЕС. Побудований до листопада 1986 року саркофаг (об'єкт "Укриття") над четвертим енергоблоком, що вибухнув, поступово руйнувався. Небезпека, в разі його обвалення, передусім визначалася тим, як багато радіоактивних речовин знаходиться всередині. Ця цифра сягала 95 % від тієї кількості, яка була на момент аварії. Тож руйнування "Укриття" могло призвести до дуже великих викидів.
Квітень 2012 року. Початок спорудження нового безпечного конфайнменту, або як його скорочено називають НБК, який має форму велетенської арки, що накрила старий об'єкт "Укриття". Через великі розміри, НБК довелося будувати двома частинами, які були підняті та успішно з'єднані 2015 року. Всередині арки НБК було встановлено кран для демонтажу старого саркофага і залишків четвертого енергоблоку.
29 листопада 2016 року. Відбулося завершення насування арки над 4-м енергоблоком.
Вересень 2019 року. Будівництво НБК офіційно завершено.
24 квітня 2020 року. Новий безпечний конфайнмент переведено у режим пробної експлуатації. Під час пробної експлуатації практично все обладнання і системи НБК працювали у проєктному режимі протягом 72 годин і надійно виконували свої функції. Крім цього, робота в такому режимі дозволила перевірити рівень кваліфікації, отриманий персоналом ЧАЕС під час навчання.
24 липня 2020 року. Розпочато дослідно-промислову експлуатацію першого пускового комплексу нового безпечного конфайнменту. Планується, що дослідно-промислова експлуатація об'єкта триватиме один рік, а після успішного її завершення Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" має надати до Державної інспекції ядерного регулювання України заяву для отримання ліцензії на експлуатацію комплексу конфайнменту та об'єкта "Укриття" (у рамках окремого виду діяльності – переробка, зберігання радіоактивних відходів).
Проєктний термін експлуатації НБК – 100 років. Його будівництво обійшлося в 1,5 млрд євро, які зібрала міжнародна спільнота. При цьому понад 700 млн євро сягнув внесок Європейського банку реконструкції та розвитку.
Нині в зоні відчуження, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено оселятися людям, живуть близько 400 видів тварин, птахів і риб, налічується 1200 видів флори, 60 з яких занесені в Червону книгу України, а 20 є рідкісними...
Тема: Закінчення іменників ІІІ відміни в орудному відмінку. Словозміна іменників ІV відміни.
Інтелектуальна розминка
Мудрість — це вміння вчасно змовчати, не відповіси грубістю на грубість. Якщо боляче — усе одно простиш і образу, і чужу дурість...
· Що ви розумієте під мудрістю?
· Випишіть іменники, з’ясуйте їхню відміну.
· Сформулюйте мету і завдання уроку.
Фронтальна бесіда
· Іменники якого роду належать до III відміни?
· Які особливості орудного відмінка ІІІ відміни однини?
· Які іменники відносять до IV відміни? Чим вони відрізняються? Відповідь обґрунтуйте.
· Які особливості відмінювання іменників IV відміни?
· Чи поділяються іменники ІІІ—IV відмін на групи;
· Чи є подовження в О. в. однини в іменниках ІІІ відміни, коли в початковій формі в кінці основи два різні приголосні;
· Чи ставимо апостроф перед закінченням -ю в О. в. однини іменників ІІІ відміни після б, п, в, м, ф, р?
· У яких відмінках з’являються суфікси -ат-, -ят- в іменниках ІV відміни?
· Які назви мають паралельні форми у З. в. множини?
· Які назви збігаються у З. і Н. в. множини?
Робота з текстом
► Прочитайте статтю головне законспектуйте Олександри Сербенської з посібника «Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити». Що нового ви дізналися?
ТЕЛЯ, ЯГНЯ...
Російська мова має три відміни іменників, що відповідають українським І-ІІІ відмінам. Але в українській мові є ще четверта відміна. Це два типи іменників середнього роду, а саме:
а) іменники, що при відмінюванні одержують суфікс -ен- (ім’я, плем'я);
б) іменники, що при відмінюванні дістають суфікс -ат- (-ят-).
Іменників першого типу дуже мало, вони зникають, іноді уподібнюються до іменників середнього роду другої відміни. Так, іменник ім'я нерідко замінюється іменником імено, знам’я — знамено.
Іменники, що при відмінюванні одержують суфікс -ат- (-ят-), становлять в українській мові численну групу. За лексичним значенням — це назви молодих тварин і птахів (теля, лоша, курча, горобеня, порося, щеня, кошеня, каченя, курча, вороня...). Сюди належать і назви малих предметів (санчата) чи пестливі назви частин тіла (оченята, ноженята, рученята). Уживаються тільки у формі множини. Одержавши суфікс -к (о), іменники на означення молодих і малих тварин переходять до другої відміни: телятко, кошенятко, поросятко...
Зразок відмінювання:
Однина | Множина |
Н. ім’я лоша теля | імена лошата телята |
Р. імені лошати теляти | імен лошат телят |
Д. імені лошаті теляті | іменам лошатам телятам |
З. ім’я лоша теля | імена лошата, лошат, телята, телят |
О. ім’ям, лошам телям | іменами лошатами телятами |
М. іменем, імені лошаті теляті | іменах лошатах телятах |
У назвах тварин знахідний відмінок множини може бути рівний називному або родовому: пасу телят або пасу телята.
У російській мові такої відміни іменників немає. Лексично адекватні іменники утворюються за допомогою суфікса -енок: цыплёнок, телёнок, ведмежонок і належать до другої відміни. Запозичати ці утворення до української мови немає потреби.
Виконання вправ
► Поставте іменники III і IV відмін у родовому й орудному відмінках однини та поясніть їх правопис.
Галузь, подорож, сталь, міць, височінь, загибель, жовч, якість, доповідь, смерть, відповідь, галченя, гуся, хлоп'я, далечінь, мідь, голуб'я, коліща.
Вправа з ключем
► Поставте іменники в орудному відмінку однини і випишіть у колонку:
1) спочатку ті, у яких букви подвоїлися;
2) потім ті, у яких букви не подвоїлися;
3) за ними ті, у яких вжито апостроф.
Зніяковілість, емаль, шерсть, подорож, кров, смерть, ожеледь, жовч, верф, вживаність, снасть, Об, радість, гниль, старість, далеч, мати.
Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте закінчення вислову В. О. Сухомлинського «Треба тонко відчувати три речі:
Емаллю | зніяковілістю | кров’ю |
подорожжю | шерстю | верф’ю |
ожеледдю | смертю | Об’ю |
гниллю | жовчю | матір’ю |
далеччю | вживаністю | |
снастю | ||
радістю | ||
старістю |
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
► Поставте іменники ІІІ відміни у форму орудного відмінка однини. Поясніть орфограму.
► Уведіть слова у зв’язне висловлювання.
Повість, пам’ять, сіль, ніч, піч, радість, нехворощ, любов, осінь, Керч, розкіш, велич, даль, свіжість, повінь.
Тема: Особливості кличного відмінка. Творення й відмінювання чоловічих та жіночих імен по батькові.
12 листопада Класна робота Тема: Особистість мовця (чарівність, артистизм, упевненість у собі, щирість, обізнаність, об’єктивність, доброз...