Лірика збірки «З вершин і низин». Символ вічної жіночності, материнства, краси; суперечки про роль краси і користі («Сікстинська мадонна»). Франкова концепція поступу людства, вираження незламного оптимізму («Гімн» («Замість пролога»))

Двадцять третє жовтня

Класна робота

Із теорії літератури (законспектуйте):

Гімн, славень (дав. -гр. ὕμνος; hýmnos — похвальна пісня) — урочиста пісня, яка вихваляє та прославляє кого-небудь або що-небудь (первісно «божество»).

Сонет[ред. ... sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямбу, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде, тощо.

Лірика збірки «З вершин і низин».

2 редакції:

1)       1878, Львів. Присвячена дружині поета Ользі Полужинській. Матеріал укладено за хронологічним принципом. Увійшли 46 поезій, написані протягом 1877-1887 років.

2)       1893, Львів. Тематичний принцип розташування матеріалу.

Цикли збірки:

1)       «Веснянки».

2)       «Осінні думи».

3)       «Скорбні пісні».

4)       «Нічні думи».

5)       «Думи пролетарія».

6)       «Excelior» («Вище»).

7)       !!! «Профілі і маски!.

8)       «Вольні сонети».

9)       «Тюремні сонети»

10)   «Україна».

11)   «Галицькі образки».

     Лейтмотив збірки: роздуми про людську природу, мінливу, непередбачувану, гріховну.

Аналізуємо вірш "Сікстинська мадонна"

Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?

Так, ти богиня! Мати, райська роже,

О глянь на мене з свої висоти!

Бач, я, що в небесах не міг найти

Богів, перед тобою клонюсь тоже.

О бозі, духах мож ся сумнівати

І небо й пекло казкою вважати,

Та ти й краса твоя – не казка, ні!

І час прийде, коли весь світ покине

Богів і духів, лиш тебе, богине,

Чтить буде вічно – тут, на полотні.

Ідея: віра поета в перемогу краси, яка є невіддільною від добра. Втілення в образі жінки краси мистецтва, творчого натхнення.

Сонет “Сікстинська Мадонна” (1881) є справжнім шедевром. Він викликаний роздумами Франка над однойменною картиною Рафаеля  “Сікстинська Мадонна”(1516), на якій поєднано божественне й земне начала, лик Богородиці з образом босоногої жінки.

Внутрішній рух цього жіночого образу підкреслюється тривожними тінями складок одягу, клубоченням хмар під ногами Мадонни, її задумливим поглядом, здатністю вмить спуститися на землю і водночас залишатися недоступною.

Ця багатовимірність і динаміка Рафаелевого образу Мадонни проливає світло і на художню картину сонета Франка, овіяного високим шиллерівським духом: вірою в перемогу краси, невіддільною для поета від добра, а відтак божественного начала. У сонеті Франка жінка втілює красу мистецтва, творче натхнення, музу.

Образ жінки багатогранний, він асоціюється з архетипом матері – символ космічного і земного життя, берегинею родючості, смерті й воскресіння. Через символ вічного оновлення земна жінка виростає до образу матері-діви, чистої й непорочної краси.

У Мадонні поет вбачає богиню, «райську рожу», і, хоч не знайшов для себе богів на небесах, цій — поклониться, як богині. Краса мадонни справжня, прекрасна, щира, добра. Франко боготворить жінку, богиню-матір з дитиною на руках. Це дійсно гідно поваги.

Художні засоби

• Тези й антитези: “що не богиня ти?” , “Так, ти богиня!” ;
• епітети: “лице небесне” , “райська роже”;
• звертання: “Так, ти богиня!”;
• тропи: “I небо і пекло казкою вважати, Та ти й краса твоя – не казка, ні!”, “Богів і духів, лиш тебе, богине, Чтить буде вічно – тут, на полотні”;
• Смислову наповненість і багатозначність образу героя передають лексеми: «боги», « духи», «висота», «небо», «небеса», «лице небесне», «мати».

• Аналізуємо вірш "Гімн"                                                                                                 Вічний революціонер —

  Дух, що тіло рве до бою,

  Рве за поступ, щастя й волю, —

  Він живе, він ще не вмер.

  Ні попівськiї тортури,

  Ні тюремні царські мури,

  Ані війська муштровані,

  Ні гармати лаштовані,

  Ні шпіонське ремесло

  В гріб його ще не звело.

  Він не вмер, він ще живе!

  Хоч від тисяч літ родився,

  Та аж вчора розповився

  І о власній силі йде.

  І простується, міцніє,

  І спішить туди, де дніє;

  Словом сильним, мов трубою,

  Міліони зве з собою, —

  Міліони радо йдуть,

  Бо се голос духа чуть.

  Голос духа чути скрізь:

  По курних хатах мужицьких,

  По верстатах ремісницьких,

  По місцях недолі й сліз.

  І де тільки він роздасться,

  Щезнуть сльози, сум нещастя,

  Сила родиться й завзяття

  Не ридать, а добувати,

  Хоч синам, як не собі,

  Кращу долю в боротьбі.

  Вічний революціонер —

  Дух, наука, думка, воля —

  Не уступить пітьмі поля,

  Не дасть спутатись тепер.

  Розвалилась зла руїна,

  Покотилася лавина,

  І де в світі тая сила,

  Щоб в бігу її спинила,

  Щоб згасила, мов огень,

  Розвидняющийся день?

        Аналіз твору

  1.     Хто є головним героєм твору?

  2.     Як тлумачиться слово революціонер у словнику?

  3.     У вірші Франка  революціонер конкретна особа, чи абстрактний образ?Композиція вірша «Гімн» — вірш поділяється на три частини, яким можна умовно дати назви: «Вічний революціонер», «Він не вмер, він ще живе», «Розвалилась зла руїна».Тема: психологічний та патріотичний драматизм. «Вічного революціонер» — втілення нездоланності народу та його прагнень до свободи.

  Ідея: незламність бажання й пошуків волі і правди, невпинне зростання визвольного руху.

  Основна думка: 1. Заклик до активної життєвої позиції 2. Схвалення боротьби передових людей за поступ, справедливе суспільство 3. Прогрес людства зупинити не можна 4. Заклик до оптимістичного світобачення

  Літературний рід: лірика

  Вид лірики: громадянська

  Віршовий розмір: хорей

  Тип римування: суміжне

  Домашнє завдання: Вивчити напам'ять вірш «Гімн», "Сікстинська мадонна"; Підготувати повідомлення  «Картина Рафаеля «Сікстинська Мадонна»».