Двадцять шосте жовтня
Класна робота
Тема: Паралельні форми вираження наказового способу дієслів 1 та 2 особи множини (ходімо – ходім, візьміте – візьміть, визначте – визначіть, підтвердьте – підтвердіть).
Загадка
- Прочитайте загадку. Назвіть у ній дієслова. Відгадайте. Яку частину мови являє собою
відгадка?
Хто з вас, діти, відгадає,
Як будь-хто, перш ніж їстиме,
Трьома займенниками має Зробити руки чистими?
Прислів'я
Прочитайте
прислів’я. Яка його основна думка?
На дерево дивись, як родить, а на чоловіка — як
робить.
- Назвіть
дієслова в ньому. Скажіть, які морфологічні ознаки має дієслово. Як змінюється
ця частина мови?
Ознайомтесь із теоретичним матеріалом(законспектуйте):
Дієслова бути, їсти, дати і дієслова з основою —
вісти (доповісти, відповісти,
розповісти і ін.) у теперішньому часі та в майбутньому доконаного виду
мають особові закінчення, невідомі іншим дієсловам, а тому вони не належать ні
до першої, ні до другої дієвідміни. їх об’єднують в окрему групу, які іноді
називають архаїчною групою дієслів.
Дієслово
бути в давньоруській мові мало в теперішньому часі такі особові форми:
Однина Множина
1- а ос. єсмь єсьмо
2- а ос. єcu єсте
3- я ос. єсть суть
У сучасній
українській мові від нього в усіх особах однини і множини теперішнього часу
вживається звичайно лише одна форма є (я, ти, він є; ми, ви, вони є) і дуже
рідко в першій та третій особах однини форма єсть: Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була
(П. Тичина).
У художній
літературі зі стилістичною метою (для створення урочистості мови тощо) іноді
вживаються архаїчні особові форми дієслова бути.
Напр.: Ти воскреси нам діяння народу: одвічня ти ж наша сило,— славна бо єcu
(П. Тичина).
Дієслово їсти в теперішньому часі й утворені від
нього дієслова доконаного виду (поїсти, з’їсти) у майбутньому часі відмінюються
так:
Однина Множина
1- а ос. їм, з’їм їмо, з'їмо
2- а ос. їси, з’їси їсте, зї'сте
3- я ос. їсть, з’їсть їдять, з'дять
Дієслово дати, як і вивідні від нього віддати, видати, подати, продати тощо,
та дієслова, утворені від основи -вісти (доповісти, оповісти та ін.), є
дієсловами доконаного виду, тому вони в теперішньому часі не вживаються, а
мають лише форми майбутнього простого часу.
Зразок відмінювання
дієслів дати, розповісти.
Однина Множина
1-а ос.
Дам, розповім дамо, розповімо
2-а ос.
Даси, розповіси дасте,
розповісте
3-я ос. Дасть, розповість дадуть, розповідять
Виконайте ІІІ завдання:
І. Визначте в прислів’ях форми дієслів їсти (з’їсти), дати.
1. Скільки взимку бджолам дамо, стільки влітку медку з’їмо. 2. Хліб їж, а правду ріж. 3. Подвійно дає той, хто дає швидко. 4. Не той щедрий, хто дасть багато, а той, хто дасть вчасно. 5. Зернину до зернини додамо — і каші поїмо.
ІІ. Провідміняйте (письмово) в однині і множині дієслова віддати, відповісти. З усіма формами складіть словосполучення і запишіть. Прочитайте їх товаришеві по парті.
ІІІ. Прочитайте притчу, поставте дієслова, що в дужках, у потрібній формі. Зробіть висновок із притчі. Придумайте заголовок до тексту.
Піймав лис
ворона та й каже дружині:
— (Віддати) його нашим лисенятам: нехай
потренуються в полюванні, а потім (з’їсти).
А лисиця
(відповісти):
— Якщо ми (з’їсти) розумного птаха, це
(дати) мало користі. Хай краще (розповісти) мудру історію. А м’яса в лісі ще
багато бігає — ми й дітей нагодуємо, і самі (поїсти).
Лис
звертається до ворона:
— Якщо (розповісти) цікаву цритчу, я
(дати) тобі волю. Якщо ні, то (з’їсти).
Той міркує:
«Я (розповісти), а він мене опісля все одно (з’їсти). Хай спочатку (дати)
свободу. А потім поговоримо». А вголос каже:
— Притча як пісня: їм обом заважають чужі
пазурі (кігті) на горлі та грудях. Відпусти мене з миром, і матимеш від мене
безліч історій, які (дати) тобі світлу голову та макітру розуму. А щоб ти не думав,
що я намагаюся обдурити, першу притчу (розповісти) негайно.
Лис
заслухався красномовного птаха й мимоволі послабив кігті. А той продовжує:
— Якось лис і пара вовків (пішли)
полювати: їжу добувати, щоб дітей годувати. Лис до заячої хатки вліз. Господаря
забрав із собою, а про зайчиху і зайчат вирішив так: хай живуть і ростуть, час
прийде. Бог (дати) — мої діти чи внуки упіймають їх і (з’їсти).
— А вовки натрапили на цілий гурт корів.
Пастухів із собаками нема — раду своєму стаду вони вже не (дати). Вовки на
радощах по-чали так, що не зупиняться ніяк. Думають: «Усе, що тут не (з’їсти),
додому віднесемо». Один їсть, їсть, їсть — раптом у горлі застрягла кість. Так
і помер. Другий намагався все м’ясо додому дотягти, але його було надто багато.
Воно придавило вовка до землі, і він задихнувся.
Лис
розсміявся:
— Твоя правда: ми, лиси, небагато
розумніші за вовків.
А ворон
йому:
— Якщо моя правда, то (виконати) свою
обіцянку...
— А коли ти (розповісти) ту безліч
історій, яку обіцяв?
— Ти ж не
вовк — не (бути) ковтати все і відразу. Прилітатиму кожної неділі і (розвідати)
по одній притчі.
Відтоді лиси товаришують з родиною ворона. І це на користь не тільки їм, а й нам.
Дайте відповідь на питання(письмово):
1. Яка частина мови називається дієсловом?
2. Назвіть морфологічні ознаки дієслова.
3. У чому особливість змінювання дієслів бути,
їсти, дати і діє¬слів з основою — вісти (доповісти, оповісти та ін.)?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти речення з указаними в темі дієсловами у всіх особових формах однини і множини: ходімо – ходім, візьміте – візьміть, визначте – визначіть, підтвердьте – підтвердіть. (виконане завдання можна залишати під постом в коментарях, або в зошитах)
Немає коментарів:
Дописати коментар