Поема «Мойсей» – один із вершинних творів І.Франка. Пролог до поеми – заповіт українському народові

 Класна робота 

Тема: Поема «Мойсей» – один із вершинних творів І.Франка. Пролог до поеми – заповіт українському народові

Читаємо поему "Мойсей": https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=633

Словникова робота:(в зошити)

Терци́на (італ. terzina, від terza rima — третя рима) — строфа з трьох рядків п'ятистопного ямба, в якій середній рядок римується з крайнім — першим і третім — у наступній строфі (аба бвб вгв гдг тощо), завершуючись окремим рядком, римованим з другим рядком попередньої строфи.

Вперше застосована у «Божественій комедії» Данте Аліґ'єрі, широко використовувана і в українській поезії:

(…) Перехопило дух. Жахлива мить! …а

Я мчуся у безодню, у геєну, …………..б

де небуття, де темний хаос спить. ……а

Я бачу вічну темряву страшенну, ……..б

і серед тиші чорної небес ……………….в

пишучу руку великовогненну …………..б

і троє слів: мене, текел, фарес. ………..в (М. Драй-Хмара).

Терциною називають і окремий ліричний за обсягом твір (Б. Лепкий «Терцина»), фрагмент до поеми (вступ до поеми «Мойсей» І. Франка), частину епопеї (2-ий розділ «Попелу імперій» Юрія Клена) тощо.

Аналізуємо поему:

Тема

Тема народу, його минулого й майбутнього, історичного призначення і місця серед інших народів — одна з провідних у творчості митця.

Жанр

За жанром «Мойсей» — філософська поема.

Композиція

Твір складається з прологу й 20 пісень (роздумів).

Історія створення

Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І.Франко, перебуваючи в 1904 р. в Італії. Пролог був написаний після закінчення поеми, і в ньому поет закликав сучасників і потомків до духовної єдності.

Система римування

Пролог написано терцинами, які вперше застосував Данте в «Божественній комедії». Це строфа з трьох рядків п’ятистопного ямба.

Перший рядок в терцині римується з третім, а середній — з першим і третім рядком наступної строфи. Виникає своєрідний ланцюг рим: аба, бвб, вгв. Рими у Франковому творі тільки жіночі (з наголосом на передостанньому складі). Терцини звучать урочисто, піднесено, патетично.

Якщо пролог написано ямбом, то основну частину – анапестом.

Основна ідея

Поема розкриває глибоку віру поета в невичерпні сили народу, в те, що попри тяжкі поневіряння, український народ матиме щасливе майбутнє.

Основні персонажі поеми “Мойсей”:

• Мойсей
• Датан та Авірон – його супротивники
• Єгова – Бог
• Азазель – темний демон пустелі, що спокушає Мойсея;
• Єгошуа – ватажок євреїв

 Характеристика персонажів

Мойсей

    Головний герой поеми – Мойсей – це сивочолий пророк, його волосся «біле, як сніг», він фізично слабкий через старий вік, проте дуже міцний духовно:

«Се Мойсей, позабутий пророк,
Се дідусь слабосилий,
Що без роду, без стад і жінок
Сам стоїть край могили.
Все, що мав у життю, він віддав
Для одної ідеї,
І горів, і яснів, і страждав,
І трудився для неї».

    В образі Мойсея автор наголошує саме на протиставленні фізичної слабкості та духовної величі, краси душі пророка:

«Хоч літа його гнуть у каблук
Із турботами в парі,
То в очах його все щось горить,
Мов дві блискавки в хмарі.
Хоч волосся все біле як сніг,
У старечій оздобі,
То стоять ще ті горді жмутки,
Як два роги на лобі».

    Відданий своєму народові, Мойсей беззавітно його любить і бореться за його визволення, але на хвилину й він засумнівався у своїй вірі. Таким чином, поет показав, що вождь не повинен мати жодних сумнівів у справедливості обраного ним шляху.

    У конфлікті з народом — трагедія Мойсея як пророка.

    Демон зневіри Азазель

    Демон зневіри Азазель  – злий дух, що з’являється перед пророком у пустелі і отруює його душу сумнівами, вириває з неї розпачливий крик:

«Одурив нас Єгова!».

    За зневіру цю Мойсей був покараний: він помер на порозі землі своїх предків, побачив її, але не вступив на неї.

Авірон і Датан

    На шляху до високої мети Мойсею перешкоджають Авірон і Датан – дрібні людці, що вважають за мету не великий ідеал, а мізерну особисту користь, намагаючись демагогічно схилити до цього ж маси.

    «Лихими демонами громади» зобразив Іван Франко цих ворогів Мойсея. Вони прагнуть відвернути народ від обраного шляху, яким веде Мойсей. В образах Датана і Авірона поет викриває зрадників революційного руху, реформістів і угодовців. Словами Мойсея він картає антинародну сутність їхніх демагогічних заяв, спрямованих в дні бунту на захист спокою як «найблаженнішого стану».

Єгошуа

    «Князь конюхів» Єгошуа – новий ватажок єврейського народу після смерті пророка Мойсея, який продовжує його справу, надихає свій народ не здаватися й продовжувати шлях до «обітованої землі».

Д/З: Підготувати проблематику поеми "Мойсей" Івана Франка.