Шістнадцяте жовтня
Класна робота
Тема: Урок мовленнєвого розвитку №2. Складання анкети головного героя. Переконливість розкриття образу Мартина Борулі.
Прочитавши твір "Мартин Боруля" І.К.-Карого, ви склали уявлення про головного героя Мартина Борулю. Наступний крок це аналіз його образу протягом всього твору.
Цитати до образу Мартина Борулі
1. «Не приходиться дворянці йти за простого хлібороба, я тепер на такій линії…»
2. Мартин Боруля вважає, що «я – не бидло і син мій – не теля….» , а дворянський титул йому дозволить «Ох, діти – діти! Як би ви знали, як то хочеться бачить вас хорошими людьми, щоб ви не черствий хліб їли…», «…краще білий хліб, ніж чорний….»
3. “Згадую Борулю, хоч люди сміються з нього, бо їм здається, що вони не такі чудаки, як Боруля, а коли гарненько придивитися, то й сміятися нічого: хто б не хотів вивести своїх дітей на дворянську лінію, щоб вони не черствий кусок хліба мали?!”
4. “І щоб після цього Мартин Боруля, уродзоний шляхтич, записаний во 2-ю часть дворянської родословної книги, подарував якому-небудь приймаку Красовському свою обіду? Та скоріще у мене на лисині виросте таке волосся, як у їжака, ніж я йому подарую.”
5. “Нащо Вже я, от, здається, зовсім вибився на дворянську линію, а не можу уранці довго спать — боки болять, а треба привчаться! Воно якось так зовсім другу пиху тобі дає. Прийшов хто рано, чи там яке діло по хазяйству, а ти спиш!”
Складіть "Асоціативний кущ": Які асоціації у вас викликає вже саме прізвище головного героя - Боруля?
Із цитатних характеристи про головного героя робимо висновок:
Мартин Боруля не труситься за кожну копійку, не знущається з бідніших за себе, але він, як і мольєрівський герой Журден, у своєму прагненні офіційно стати дворянином, по суті, втрачає здоровий глузд.
Яка ж мотивація такої поведінки Борулі? Вона на поверхні, її Мартин не приховує: захист людської гідності як своєї, так і своїх дітей, прагнення оберегти їх від тяжкої («чорної») селянської праці, від
«давньої залежності і бідності». Боруля марить тим, щоб хоч його онуки «були дворяне, не хлопи, що не всякий на них крикне: бидло! теля!».
І сам він затято відстоює свою гідність: намагається будь-що домогтися покарання для свого кривдника дворянина Красовського.
Сповненими іронії, а іноді й сарказму, є сцени, у яких Боруля намагається завести в своєму домі «дворянські порядки». Комічний ефект тут досягається завдяки разючій невідповідності між давно усталеним способом життя селянина- хлібороба й омріяною панською шляхетністю.
Так, Мартин Боруля:
• наказує і собі, і членам родини довго спати, хоча від спання йому нудно, та й боки болять;
• планує розвести собак та їздити на полювання;
• хоче віддати доньку Марисю за «благородного», який потім через кумедне непорозуміння тікає від неї;
• намагається прилаштувати сина на «благородну» чиновницьку посаду, проте Степана звільняють;
• прагне офіційно оформити своє «шляхетне» походження, але з’ясовується, що в документи закралася фатальна для нашого героя помилка (запис зроблено на прізвище Беруля, а не Боруля).
Усі починання Борулі, спрямовані на досягнення примарного щастя, завершуються поразкою. Інакше й бути не могло, адже для Борулі дворянство — це те, чим можна зовні прикрити своє мужицьке походження, йому не доступні поняття «духовність», «культура», «освіченість», «шляхетність», «етика».
Автор саркастично висвітлює це протиріччя в епізоді, де Мартин наказує дружині Палажці навчитися, як подавати чай і каву «благородному» гостю: «Ну, годі! Сідай, душко! Омелько привезе самуварь, чаю, сахарю і кофію. Чай я пив і знаю, як його настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять. Піди ти зараз до Сидоровички — вона зна — і повчися в неї. І розпитай гарненько, як його роблять і коли його подають: чи до борщу, чи на ніч?»
Яскравим є також епізод, у якому Боруля намагається зруйнувати добрі народні звичаї:
«М а р и с я. Тату, Степане, ідіть: мати кличуть!
М а р т и н. Марисю, скілько раз я вже тобі приказував, не кажи так по-мужичи: мамо, тато. А ти все по-своєму. Ти цими словами, мов батогом., по уху мене хльоскаєш.
М а р и с я. Ну, а як же? Я забуваю.
М а р т и н. Он як Степан каже: папінька, мамінька.
С т е п а н. Або: папаша, мамаша.
М а р т и н. Чули: папаша, мамаша, треба так казать, як дворянські діти кажуть.
М а р и с я. Я так і не вимовлю.
М а р т и н. Привчайся: ти на такій лінії».
Підведення підсумків по образу
То хто ж він насправді - Мартин Боруля? ( наївний мрійник, який прагне кращого життя своїм дітям , але захоплюється нездоровими амбіціями й починає видавати бажане за дійсне. Колись працелюбний господар деградує й перетворюється на ледачого, зарозумілого й хвалькуватого пана, нехтуючи віковічними народними принципами моралі. Проте уявлення про дворянство виявилося хибним, бо йде «проти природи» й проти волі його ж дітей, навіть морально калічить їх.)
ПІДГОТОВКА до ЗНО Аналіз твору «Мартин Боруля»
Літературний рід: драма
Жанр: комедія
Тема: дворянство, як найсокровенніша мрія
Основні ідеї: засудження відмови від особистих цінностей заради станової приналежності, викриття хабарництва в судочинстві.
Сюжет
В основу сюжету твору покладено невигадану анекдотичну історію гонитви селянина за дворянством і втрати надії на нього через прикрий недогляд, допущений писарем у минулі часи, – розбіжність в одній-єдиній літері прізвища.
Драматург узяв родинну подію, коли батько Карпо Адамович намагався довести своє дворянство, щоб вивести принаймні дітей із селянського стану за походженням у стан панський. Та всі старання пропали марно. У документах його прізвище фігурувало в двох різновидах: Тебілевич і Тобілевич.
Іван Карпенко-Карий добре пам’ятав, що довелося пережити батькові після офіційної відмови йому в дворянському званні. Старий, як і головний герой драми «Мартин Боруля», мало не помер від образи.
Композиція
«Комедія в 5 діях» – так визначив жанр твору автор. Події відбуваються протягом кількох тижнів.
Дійові особи:
- багатий селянин Мартин Боруля,
- його дружина Палажка,
- діти: Марися й Степан;
- багатий шляхтич Гервасій Гуляницький та його син Микола;
- реєстратор з ратуші Націєвський;
- повірений Трандалєв;
- наймити Омелько й Трохим.
Домашнє завдання
Дібрати народні прислів’я і приказки ( не менше 5), які б розкривали ідею твору.(Залишайте в кометарях під цим постом)
Скласти фанфік (продовження, переробка) «Життя Степана Борулі» (Залишайте силку в кометарях під цим постом)
Хто виконує Д/З той отримує оцінку ☺
Немає коментарів:
Дописати коментар